Воскові свічки

З моменту створення свічки пройшли дуже довгий шлях, і є досить древнім винаходом людини, призначення яких завжди змінювалося. Свічки – малі світильники, джерела світла, про яке вперше було згадано з першим актом створення світу — відділення темряви від світла. «Наприкінці часів, коли закінчиться історія спасіння, Сам Бог буде Світлом» (Об'явл.21:23) нового творіння (21:5).

Про світло говорить все Писання. З часів старозавітного богослужіння виготовлялися спеціальні світильники як необхідна складова скинії, а потім і Єрусалимського храму. Насамперед світильник був знаком присутності Бога. «Ти, Господи, світильник мій»; «Господь просвічує темряву мою» (2Цар.22:29). Світло, що походить від лампад або свічок, також є символом радісного, світлого та теплого звернення до Бога. «Світло праведних весело горить, а світильник безбожних згасає» (Прип.13:9).

Світильниками старозавітного часу служили судини невеликого розміру, в яких були оливкова олія та лляний гніт. Часу появи свічок, як світильників, на жаль не встановлено. Технологія виготовлення свічок, що поступово змінювалася, – від наповненої трубки жиром з ґнотом з нитки, до класичного варіанту церковної воскової свічки, зайняла кілька століть.

Вважається, що мистецтво виготовлення свічок почало розвиватися у Римі. Римляни, бравши скручений папірус, мачали його в жирний розчин, частина якого залишалася на ґноті, за рахунок чого він і горів. «Маканими» свічками римляни висвітлювали свої будинки, запалювали їх на церемоніях. Дешевий і доступний жир протягом багатьох століть залишався найпоширенішим варіантом для заміни свічок. Перебувають підтвердження й тому, деякі інші цивілізації вигадували щось схоже свічки, застосовуючи підручні кошти. Також є відомості і про те, що китайці виготовляли свічки з ущільненого паперу, скручуючи їх у трубочку, де ґнотом служив рисовий папір у скатаному вигляді, а віск видобували з комах та зернових культур. Японці робили свічки з воску горіхового дерева, а Індії добували і варили віск із плодів коричневого дерева. Свічки на Русі виготовляли із сала. Такі свічки сильно коптили та поширювали не дуже приємний запах.

У середні віки людьми було відкрито бджолиний віск. І саме свічки з такого воску увійшли у користування для християнських Богослужінь. Натуральні воскові свічки горіли краще і довше, добре пахли і менше диміли.

Чистий і м'який, з тонким приємним ароматом, бджолиний віск, наче символ душі кожного християнина, що очищає від гріхів і підкорює Святу Божественну волю. Необхідністю для християн запалювати свічки була і причина гоніння їх язичниками. Тому для здійснення Богослужінь християни віддалялися в підземелля, де без світильників обійтися було неможливо. Також, для освітлення, як символу духовного значення, говорив вчитель Церкви Тертуліан, використовуються світильники і вдень і вночі, щоб зобразити Христа. світло нестворене, без якого і серед полудня можна блукати у пітьмі.

Світло в церкві — це лампади і свічки, що горять, згадані ще в Біблії. У давнину віруючі приносили віск і ялин у добровільну жертву. Спалені предмети і речовини перед Богом у Старому Завіті були потрібні найкращими і натуральними: ялин з маслин, ладан – чистий, тварина в жертву – без пороків.

Літургіст XV століття блаженний Симеон, архієпископ Солунський, пояснював значення воску, як символу чистоти та нескверності людей, які його приносять, знаменуючи каяття та послух Богу, подібно до податливості та м'якості воску. Так само, як вироблений після зібрання бджолами нектару з дерев і квіток, віск є символом приношення Богові як би від імені всього творіння. Горіння воскової свічки, що перетворює віск на вогонь, під дією вогню і теплоти, Божественної благодаті та любові, означає обожнення і перетворення людини на нове творіння.

Воскова свічка горить яскравим полум'ям, що світиться без кіптяви і залишку, не тече.Воскові свічки від парафінових відрізняє властивість матеріалу: при розрізі парафінової свічки, вона може кришитися. Воскова свічка ж ріжеться рівно і легко, а її горіння не залишає кіптяви та чорного нагару на стіні та стеклах, через що натуральні воскові свічки високо цінуються і є більш підходящими для використання в храмах та монастирях.

Воскові свічки частіше бувають жовтого і коричневого кольору, іноді, зеленуватого, що пов'язано з переплавленням самого воску. Таким чином, забарвлення та якість воску залежить від того, який спосіб переробки він проходив. Колір воску певною мірою залежить і від пилку, яким харчувалися бджоли.

Воскові свічки частіше бувають жовтого і коричневого кольору, іноді, зеленуватого, що пов'язано з переплавленням самого воску. Таким чином, забарвлення та якість воску залежить від того, який спосіб переробки він проходив. Колір воску певною мірою залежить і від пилку, яким харчувалися бджоли.

Церковні воскові свічки виготовляються за традиційною старослов'янською технологією. Розміри свічок номеруються цифрами від 6 до 140. Така нумерація, що показує скільки свічок можна отримати з 1 фунта воску, була введена кілька століть тому. Чим вищий номер – тим тонша свічка.

Натуральна воскова свічка надає сприятливий вплив на здоров'я та довкілля. Тому свічки з воску можна використовувати не лише з метою Богослужіння.

Наукові дослідження довели сприятливий вплив палаючої свічки на атмосферу в приміщенні. Крім всього, в натуральному бджолиному воску містяться ефірні олії, прополіс і природні смоли, які мають згубну дію на шкідливі мікроби в людському організмі.

Наші свічки – це 100% природний натуральний матеріал: чистий пасічний віск і високоякісний бавовняний ґніт.

Ми – свічковий завод «Пламя», відповідаємо за виробництво наших свічок з воску і знаємо про них все. Ви можете бути впевнені, що продукція, куплена у нас, не містить у складі шкідливих хімічних речовин, які можуть зашкодити здоров'ю людини. Сьогодні Ви можете у найкоротші терміни купити якісні воскові свічки за невисокою ціною, з доставкою в будь-який куточок країни.